На головну сторінку

На День Добрий Панє-Господару до Тебе

Колядка: Різдво Світа

Українська народна пісня
До мого пісенника: 1 2 3

 
На День Добрий Пане Хазяїну до Тебе 
Прийде на Вечерю Діва Марія до Тебе 

Не поспіла Діва Марія к Вечері 
Вона породила Єдиного Сина звечора 
Як його родила херувими йангели співали
Попод Небесами Райськиє Пташки літалі
Вони Суса Христа й у пещерах віталі

Ой там на Йордані Тихая Вода же стояла
Там Діва Марія свого Синочка-й-Купала 
Йа скупавши в Золоті Ясельця ложила
Сколихнула Люлі-тай-Люлі Мой Синок
Породила Тебе Щасливої Години

Що до схода Сонця з'їхалося й Три Королі
Стали вони разниє Думи думати
Чим цеє Дитя Новорожденне дарувати

Один дарує Міром-каділом мірував
А Другий дарує Щастям-здоров'ям наділяв
А Третій дарує Золоту Квіточку й в руки дав
Ой то не Квіточка то Сьвятеє Рожество
Що по всьому світу по всьому міру й радосно

Й обіцявся Пан-Хазяїн рубля дать
Суди Йому Боже Нового Года й дочекать
Із Женою з Діточками своїми 
Сусідами з приятелями своїми
Поділитись сторінкою: FB
 
  ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІСНЮ
[cховати]

Ключові слова: Народні пісні, Обрядові пісні, Колядки, Щедрівки, Стародавні колядки та щедрівки (дохристиянські), На День Добрий Панє-Господару до Тебе, Колядка: Різдво Світа
Джерело: Древо – Рай розвився, 2001

Примітки:


Чи Діва купала свого Синочка, чи мова про Синочка-Купала?

Колядки-Щедрівки: Українські Різдво Світа і Щедрий Вечір.


Пречиста Діва Сина рождає.


На Свят-Вечір родив'ємся! "На Свят-Вечір родив'ємся, на Свят-Вечір хрестив'ємся! Пречиста Діва на Золотім Крижмі мя держала, у Змиєвім Озері мя купала".

По сім відклику до свого містичного народження у Святий Вечер, в почутті святости своєї ролі духовника в таке велике Свято, певний себе за спасенність хвилі, яку переживає, звертається Господар, — в уяві, — до всіх неприязних людей, що орудують злою силою, до шкідливих диких звірів та до могутніх і небезпечних сил природи — і кличе їх на Вечерю.

Чи се маґіка? — Мабуть ні, а якесь дивне, глибоке почуття своєї праведности, докір за свою кривду і пересвідчення, що зла та кривди не повинно бути, бо їх не було в Почині Світа.

У Святовечірнюю годину, коли усе повинно бути під символом любови і з'єднання, як було з Первовіку, Господар в імені своєї ближчої й дальшої рідні простягає злим елементам руку до згоди, — не про свою наївність або боязкість, а з великого благородства душі і з почуття Правди.

Змієве Озеро. Як приклад дійсного колишнього шанування Змія, чи Змії, між Українським народом, є також згаданий вислів Гуцула-Господаря, що вийшов перед Святою Вечерею на своє обійстя з жертвенним приносом та промовляв:

"На Свят Вечер родив'ємся, на Свят Вечер хрестив'ємся! Пречиста Діва на Золотім Крижмі мя держала, у Змієвім Озері мя купала!"

Змієве озеро — це мітичне, а заразом реальне озеро на Гуцульщині. Є це мабуть одно з так званих морських Ок-безодень. Після Гуцульських переказів живе в нім "планета", цебто нечистий дух, що поневолив грішні душі померлих та тримає їх у цім озері й каже їм з ледяних криг град та зиму (сніг) товчи, на пакість людям.

Вода в цім Змієвім Озері зимна, як лід. Сама назва нечистої сили — "планета" — допускає здогад, що тут мається до діла з Астральною колишньою реліґією, тепер осудженою християнством. Згадка Гуцула про своє нарождення на Свят-Вечер — це натяк на Різдво Світа і зродження Чоловіка. Купіль новонародженого в Змієвім Озері — це наче рівнобіжність до Тайни Хрещення ; а Святочний настрій Гуцула, з яким він про цю Купіль згадує, свідчить, що він вважає Змієве Озеро не лиш освіжаючою й скріпляючою водою, але й містичною животворною Силою — з часів, коли Змій був добрим ґенієм Народу.

Золоте Крижмо, на яке покликується Гуцул, — це безперечно символ Астрального блиску. В Щедрівках все суть Місячними символами: Золотий Човник, в якім сидить або лежить "Білий Молодчик", Сріберні весла при Човні; Золотий стільчик, Золота Колиска, — взагалі як золото або срібло блискучі предмети, що скріплюють Місячну символіку головного мотиву, яким є звичайно Дитя, Молоде Пахоля або Білий Молодчик. Мабуть, отже й Золоте Крижмо, а на нім дитятко гуцульське є таким Місячним символом. Його прототипом Змій серед Озера — Місяць серед глибіні Небес — творчий чинник у Почині Світа.

(Див. також: А ми в Кривого Танцю йдем Танцю йдем).

Змія як Добрий ґеній народу. Щедрівок про Змію є всього кілька. У всіх виступає Змія як добрий ґеній молоді й посередник у женихальних справах; тому завсіди її щадять, не стріляють. (Див. також: Гаїлковий Білоданчик і Первісний Молодець-Стрілець).

Зовсім анальоґічна до них є одна білоруська пісня про Змію, її мітичну долю та відношення до Стрільця-молодця.

Натомість Великоруські пісні-перекази про Змія (прим. пісня про купіль Добрині), в яких Змій вважається за злу й погубну силу, — і гине з руки Молодця-лицаря.

Поширення мотиву Змії між деякими Слав'янами та в світовій мітольоґії свідчить про його колишнє спільне походження. Але цей мотив на Україні ріжниться від світового. Є ориґінальний своїми мітольоґійними образцями й ідеєю Змія як Доброго ґенія народу.

Боротьба на Україні між ідеєю Змії як доброго або злого духа — це не лише наслідок біблійних та християнських культурно-реліґійних впливів, але також, і передовсім, від первісного Українського культурно-реліґійного світогляду. Ми увидимо понижче, підчас критичного розгляду Колядок і Щедрівок, що пракультурний Український світогляд не знав ідеї злого духа. Про нього нема ніякої споминки в Староукраїнських Різдвяних обрядах, ані в Колядках, ні в Щедрівках. З поміж 1000 Колядок і Щедрівок є лише три, що згадують про диявола "мирського царя". Вони пройняті християнською реліґійною ідеольоґією, а в основі є походження чужого.

Юр і народне шанування Змія та Місяця.

Народна віра в Бога. З господарських свят первісних народів виходить, що їх мотивом є також бажання народу усвідомлення собі того Найвищого Єства в природі, що дає їм спроможність життя, даючи їм земні плоди й худобу. І в слід за тим стає мотивом Свята реліґія вдяки для Найвищого Єства. ... Святочні обряди, пісні та пляси народів природи зроджують у них ідею Бога. Вони є тими середниками, що викликують у народу почуття близькости Бога, яка є неодолимим бажанням народу і його потребою...


(За працею: о. Ксенофонт Сосенко. "Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.)

Листки з приводу цієї Пісні:

  • Українська традиція Святого Збору.
  • Святий Збір як політичний ідеал: Що таке Кийовство?


    Стежки до інших листків про Українські традиції.

    Пісню додано:  16.12.2005
    Відредаґовано: 25.02.2010
    Переглядів: 3038

  •   ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ
    [cховати]
      ВАША ДУМКА ТА ПОБАЖАННЯ
    [cховати]
     
      ВИПРАВЛЕННЯ ТА ДОПОВНЕННЯ     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
    [cховати]
      Адреса цієї сторінки: http://www.pisni.org.ua/songs/632252.html

     ВХІД
    Е-мейл: 
    Пароль: 
      Забули пароль?
      
      ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
    FB