Вірю, що колись

Сядь біля мене, розкажу тобі історію -
Про ті кораблі, що на небі плачуть зорями.
Там за вогнями, де безодня незнана,
Для всіх розстелилась дорога полотняна.
То не про нас, та десь теж є люди,
Що марнують свій час на кохання в валюті.
Сопрано і бас вже не будуть почуті
На далекій планеті, де давно всі забуті.
Та щось відійшли ми від суті...

Приспів:
Я вірю, що колись мир настане
Між пішоходами та водіями,
Кішка з собакою поруч будуть спати,
А політикам набридне між собою воювати.
Я вірю, я вірю,
Вірю, що колись, вірю, що колись!
Вірю, що колись, вірю, що колись!

Сонце сховалось забрало в нас світло.
Запалимо свічки, щоб ледь було видно.
Забудьмо про все, те погане мине,
Ми зігріємо серцями весь світ з небесами.
То не про нас, та десь теж є люди,
Що забули про сміх, що забили на всіх.
До них залишилось два кроки ступити,
Але вихід ще є, треба перелетіти.
І цьому навчать лише діти.

Приспів.

Поділитись сторінкою: