Замки з піску

Я б не хотів вертатися назад,
Вдихати пил брудних кімнат,
Навколо ніч і листопад...
Я б не хотів згубитися в гостях,
У лабіринтах вулиць-площ,
Навколо сніг, навколо дощ...

А я живу у замку з піску,
Тримаю у своїх руках твою,
Тримаємо оборону,
А ти так урочисто мовчиш -
Найтихіша з усіх можливих тиш,
Найкоротше із речень
За хвилину до втечі...

Я б не хотів лишитися удвох
В одній кімнаті,
Як тоді я міг би втримати в собі
Все, що так хотів зробити та не зміг,
Бо ти живеш в годину пік -
Навколо джаз, навколо свінг...

А я живу у замку з піску,
Тримаю у своїх руках твою,
Тримаємо оборону,
І ми так далеко від всіх,
Найсолодша з усіх можливих втіх
Потребує зречень, або повної втечі...

Поділитись сторінкою: