Ой, червона калинонька

Ой, червона калинонька,
Осінній туман.
Ой, лихая годинонька –
Правда чи обман...
Усього не будеш знати,
Та й нащо воно,
Як несем на плечах брата
Ой, під знаменом.
Йому в очі жовто-синій
Відсвіт не горить.

Він не встиг своїй дівчині
Серденько відкрить.
Він до матері не схилить
Голову свою,
Не побачить – стоїть сива
Тут, у кураю,
У степу, що так далеко,
У диму боїв.
...А над ним летять лелеки
Із його країв.

Пролітайте, чорно-білі...
Пташечко, лети,
Щоб вас також не убили
"Названі брати".
Повертайтесь знову жити
До лугів – дібров
Над землею, де пролита
Наша чиста кров.
Де зійдуть червоні маки,
І на всі віки
Ніби межі – віщі знаки
Україноньки.

Поділитись сторінкою: