Плоди кривавої калини

У лузі, де роса вмиває трави,
І сонце пестить річку на зорі,
Росте калина і плоди криваві,
Немов намисто, їх хилить до землі.

Настане осінь й вередливий вітер
Зірве останні золоті листки
Та на холодних потемнілих вітах
Зостануться її гарячі ягідки.

Коли зими засніжені долоні
Візьмуть в свої обійми далечінь,
Зігріють серце ягідки червоні,
Весна настане в молодій моїй душі...

Поділитись сторінкою: