| |
Може, це лиш сон, що сниться,
Та навколо темна в'язниця.
Обриси втрачають лиця,
Час неначе знову зупинився...
Серед терору нема дороги вгору,
Всі ми - актори і ще вчора
Ролі розписала доля.
Проминають дні, проминають ночі,
Я дивлюсь та не бачать очі,
Час відточує ідеальний злочин
В густий отрути розчин...
Дні ці, мов по нитці,
Відлітають в небо, наче птиці
Ниці люди не цінують це,
Формуються в руїни ці.
Потрапляють під приціл,
Перетворюються в пил уламки сил.
Заповнюють пробіл навпіл,
Розбивають, стирають.
Всі думки ведуть до суті,
Але їх так важко збагнути,
Коли стоїш в глухому куті,
Бо найгірший злочин коїш ти!
Приспів:
Крізь темні хмари
Розжену всі чари,
Докладу усіх зусиль,
Щоби влучити у ціль!
Серед туману у місці обману
На перехресті правди і брехні
Заблукали ми у цій грі...
Коли в порожньому залі
Лунають звуки зів'ялі,
А в оркестровій ямі
Залишаються лиш ті, хто зайві,
Віолончель починає партію
Моно в гамі,
Мі мінор руйнує це коло,
Лишається тільки фон.
Невдалі були битви,
Нездобуті були перемоги,
Відтоді, тримаючися моди
Суд позбавив головної ролі
І не дав свободи.
Злочин чи закон?..
Правда чи брехня?.. -
Руйнується думками все -
На жаль, не сон це,
Але також не життя.
Приспів
Моя єдина зброя -
Шлях, яким іду з тобою
Не вертаючись назад,
Пролітаю іскрою
І за стіною чую кроки,
Що стихають...
Ми живемо,
Доки пам'ятають нас,
Поки сили не згасли,
Обходжу всі пастки,
І, залишаючи позаду
Всі негаразди,
Здається, щось всередині
Руйнує основну ланку,
Та якщо це сон -
Розбуди на світанку.
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
