Засвіти, місяцю, ти, ясная зоря

Засвіти, місяцю,   |
Ти ясная зоря,     | (2)

На те подвір'ячко, |
Де бідная вдова,   | (2)

А в тої вдовоньки  |
Хороша дівчина,    | (2)

По садочку ходить, |
Та й чеше волосся. | (2)

А як їхав милий —  |
Мене наказував,    | (2)

Щоби жоден дурень  |
Личко не цілував.  | (2)

Бо дурень цілує,
На землю сплюває,  | (2)

Бо дурень не знає, |
Що личко коштує.   | (2)

А личко коштує     |
Півтора доляра,    | (2)

Щоб твоя ні моя    |
Родина не знала!   | (2)

Поділитись сторінкою: