Летіла зозуля

Летіла зозуля
Через мою хату
Сіла на калині,        |
Та й стала кувати      | (2)

"Ой, чого ж, зозуле, 
Ой, чого ж  ти куєш,
Хіба ж ти, зозуле,     | 
Добро мене чуєш?",     | (2)

"Як би не чувала,
То би б я й не кувала,
Про тебе, дівчино,     |
Всю правду сказала."   | (2)

"Ой, Боже ж мой, Боже,
Що ж я наробила,
Козак має жінку,       | 
А я й плюбила.         | (2)

Козак має жінку, 
Ще й діточок двоє,
Ще й діточок двоє,     |
Чорняві обоє."         | (2)

"А я й тих діточок
В найми понаймаю,
З тобой, Марусино,     |
В саду й погуляю."     | (2)

Гуляв козаченько
Неділю й дві ночі,
Прийшов козаченько     |
До дівчини в гості.    | (2)

"Ой, Боже ж мой, Боже,
Який я й удався,
На чужій сторонці,     |
За жінку признався.    | (2)

Не так вже й за жінку, 
Як за дві дитини,
Розкололось серце      |
на дві половини."      | (2)

Поділитись сторінкою: