Дістатися раю

Гуркіт автобуса, тепла стіна,
Штрих на підлозі,
Промінь, ранкові дива,
Шукаєш різні "віщо" та "на",
У спогадах тиші біда спочива,
Від скелі вертаються хвилі.

Маєток заснув у сусіда мого,
Може, і я сон не перемагаю,
Чогось не бачив, що поруч було,
З того, що конче потрібно,
Щоб дістатися Раю.

Він працює на мрії чужі,
Його власним не суджено збутись,
Проте він тримає себе та мене
В обіймах пустелі.

Горілчана прикутість,
Волання продовжує наші думки,
Віддзеркалює хаос пропорцій,
Здається на мить світ вивертає,
Забуксують думки, забуксують думки,
Знов наливає...

Поділитись сторінкою: