Ми з тобою кохана іще молоді

Проплива перше листя в серпневій воді,
Непомітно відходить за обрії літо.
Ми з тобою кохана іще молоді
І не треба всміхатися так сумовито.
По - осінньому синьо цвітуть небеса,
Мила погляду й серцю хвилиночка кожна
І така навкруги невимовна краса
Не любити цю землю їй-Богу не можна.

Приспів:
Тож нехай собі листя пливе по воді,
Хай повільно відходить за обрії літо.
Ми з тобою кохана іще молоді
І даремно всміхаєшся ти сумовито.
Ми з тобою кохана іще молоді
І даремно всміхаєшся ти сумовито.

Глянь які величаві гаї і сади,
Як врочисто біліють хати між садами,
А, що кращі літа одійшли назавжди,
Все одно вони мила залишаться з нами.

Поділитись сторінкою: