Ти жива

Синтетична твоя маска!
Правда це, а може казка?
Синтетична твоя мова
На землі чужого слова.
Ти забуваєш про зброю,
Ти віддаєшся без бою,
Ти саркастична, це доля,
Ти артистична в неволі,
Ти симпатична в цій ролі,
Ти синтетична до болю.

Та небо маски змиє з нас,
Твій промінь в небі ще не згас.

Синтетична? Ага!
Тінь не сховає
Твоє серце, твою душу.
Ти жива! А хто це знає?..

Ти забуваєш про зброю,
Ти віддаєшся без бою,
Ти саркастична, це доля,
Ти артистична в неволі,
Ти симпатична в цій ролі,
Ти синтетична до болю.

Та небо маски змиє з нас,
Твій промінь в небі ще не згас.
Та небо маски змиє з нас,
Твій промінь в небі ще не згас.

Та небо маски змиє з нас,
Фальш зникне, зникне біль образ.
Твій промінь в небі ще не згас,
Бо небо справді вірить в нас.

Поділитись сторінкою: