| |
Тиша торкається рук,
Тиша повітрям тече,
Моя за тобою жура
Причаєнну душу пече,
Трояндо.
Через кайдани твої
Лагідний блиск кришталю
Щемить почорніло мені
Надрізана ніжка твоя,
Трояндо.
Приспів:
Ти, що в пісні зросла, |
Летіла з вітрами в даль, |
Сама у солодкому сні |
Одягала чистий кришталь. | (2)
Кришталь! Трояндо...
Ти, що в пахтіла саду
Біля старої стіни,
Для мене сестрою була,
Була, як цариця весни,
Трояндо.
Де твоя сорочка з роси?
Де твій оборонець-друг?
Колишу я в тиші журу,
тиша торкається рук,
Трояндо.
Приспів.
Кришталь! Трояндо...
Трояндо... | |
