| |
Мелеться в жорнах камінних пречиста печаль,
Думи високі встають з вікової руїни,
Біле вітрило надії і віри, причаль
До берегів молодої моєї Вкраїни.
Приспів:
Переживу холодний шал нестерпних зим, |
Солодкий п'є моя душа вітчизни дим. |
Переживу, що знов не буду молодим, |
Благослови мою любов, вiтчизни дим. | (2)
В тіло Говерли впиваються зорі ясні,
Вдарить сопілки мелодія дрібкою солі,
Не відлунають у серці пісні чарівні,
Доки мені не забракне ні неба, ні волі.
Приспів.
Птахи тривожно над шляхом чумацьким ярчать,
До батьківщини вертаючись, наче до раю.
Пісня любові, як Божа пресвітла печать
Ляже на душу співанкою рідного краю.
Приспів. (2)
Благослови мою любов, вітчизни дим,
Благослови мою любов, вітчизни дим... | |
