| |
А вже третій вечір, як дівчину бачив,
Ходжу біля хати - її не видати:
"Вийди, дівчино, вийди, рибчино,
Вийди, серденя, утіхо моя!"
"Не вийду, козаче, не вийду соколе,
Мене мати лає, гулять не пускає..."
"Брешеш, дівчино, брешеш, рибчино,
Брешеш, серденя, утіхо моя!"
"Та було б не рубати зеленого дуба,
Та було б не сватати, коли я не люба!"
"Правда, дівчино, правда, рибчино,
Правда, серденя, утіхо моя!" | |
