| |
Жовте листя падає на землю,
І летять у вирій журавлі,
Серце жме від туги і печалі,
Важко сльози втримати мені.
Я ніколи мила не забуду,
Як з тобов стрічались біля річки
Ти казала: "Я любити буду".
І дала на пам'ять жовті стрічки.
Приспів:
Жовті стрічки - символ розлуки і печалі,
Жовті стрічки - більше надії не маю,
Жовті стрічки - бачу тебе уві сні,
Жовті стрічки - ночі зігрійте мої.
Я поїхав у краї далекі,
Та стрічки з собою забирав,
В ясний день ховав їх в чемодані,
А вночі з собою в ліжко брав.
І тепер мені не треба мила
Тіла твого жадного до любови,
Хоч ти мене зовсім не любила,
Та стрічки тепер завжди зі мною.
Приспів. (2)
Осінь.
Пустий пляж.
Я йду вздовж кромки прибою
І шукаю на піску сліди твоїх босих ніг.
Та марно.
Вони давно змиті хвилями.
Замість них я бачу
Різні сухі морські рослини,
Напіврозложені трупи риб
І панцері крабів.
Це все символи нашого мертвого кохання.
Щось солене на моїх губах...
Що то?
Бризки прибою?
Ні.
Це мої сльози.
Мої гіркі і солені сльози.
Вони мішають говорить.
Все минає.
Все минає.
Не минає тільки любов... | |
