| |
Приспів:
Падала в обійми знову й не помічала,
Як не тямлячи, тобі душу продавала...
З берега не видно дна та перли діставала,
Вона! Це вона!
Ти - Інь, Янь, одна війна її рятувала,
Кожен раз тебе в бою перемагала,
Океан в твоїх очах щораз відкривала,
Вона! Це вона!
Камера, стоп!
Не в той поворот ти ідеш далі.
Ці дивні реалії, неначе зі сну,
З якого ніяк не просунутись напевно,
І мабуть вже точно даремно,
Вона обіцяла з тобою поводитись чемно.
Згадай лише день,
Коли на віки тобою захворіла,
Від слів твоїх мліла,
Так вміло приборкати вдало зуміла,
Так гордо взяла і на трон собі сіла,
Забрала все те, що хотіла...
І танув її макіяж, з очей
Дві чорні лінії, якого біса татуаж
Тепер на твому тілі є!
Приспів.
Це просто пара-параноя,
Ви не пара, хоч вас двоє,
Твої губи - її зброя!
Ти тільки, моя мила,
Не плач!.. Не плач!.. Не плач!..
Пробач його!.. Пробач,
І хрестиком познач
Скарб, що заслужила...
Приспів.
Це просто пара-параноя,
Ви не пара, хоч вас двоє,
Твої губи - її зброя!
Ти тільки, моя мила,
Не плач!.. Не плач!.. Не плач!..
Пробач його!.. Пробач,
І хрестиком познач
Скарб, що заслужила... Поділитись сторінкою: 
| |
