Дитинство

Село моє міняється з роками,
Ростуть дерева і міліє став.
Незмінна лиш стежина за садками,
Де босоногим хлопцем я гасав.

Приспів:
  Стежина, батьківська стежина
  Біжить селом у неосяжну даль.
  Знайома мені кожна там рослина,
  Кохання першого – моя печаль.

Ходив малим я стежкою до школи,
По ній зустрів свою Святу любов.
Стежину не забуду я ніколи,
По ній дорослим у життя пішов.

Прсипів.

Нечасто повертаюсь я додому,
Схвильований до матері іду.
Як серце мре не розповім нікому.
По цій стежині внуків поведу!

Поділитись сторінкою: