| |
Приспів:
Може, я - не той, що зміг би
Зібрати всі зорі,
І серце, розбите до крові,
Напише мелодії ті сумні...
Може, й ти - не та,
Що сниться мені щоночі,
І голосом тихим шепоче
Про справжнє кохання -
Це все вода...
Я на одинці все кидаю на листки,
Обіцянки, переживання,
Там немає справжніх ми,
І так хотілось помовчати до весни,
Та той напій під назвою кохання
Вже перебродив... Так мало слів,
Які попали прямо в серце,
І більше тих, які калічили нам вени,
Та залишилось пару аркушів паперу,
На них напишу приспів той,
Що рознесе усі концерти!..
Приспів.
З жару в холод і очі додолу,
Ти так хотіла ділити мрії
В моїй голові на просто приколи,
Кричи прямо в душу мені,
Бо щирість і емоції потрібні
Лиш не тільки тобі,
А я сам собі ворог і сам собі друг.
Фурнітура навколо це мій звичний етюд,
І я не бачу вороття, але я точно
Зрозумів, що я - не той і ти - не та...
Одягайся тепліше, бо скоро холоди,
Під цей мотив ліричний завітаю
В твоє місто зими, новими треками
Зігрію твій самотній вечір,
Але я точно не той, що обійматиме
За плечі тебе, коли на сонці
Так багато плям... І знаєш добре,
Що ми поділили все напополам.
Чи нам самотньо там, де всі думки наші,
Як кораблі в широкому морі,
Де вже, як тренд, фальшиві всі
Love story...
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
