Жінка з усмішкою Мадонни

За вікном бабине літо - осінь,
Я бачу вас, і в душі цвіте весна.
Вам пасують довгі пишні коси,
В них умаєна троянда запашна...

О, жінко з усмішкою Мадонни!
Ви приходите до мене щоночі.
Я малюю ваш портрет, Джокондо,
Цілую ваші руки, карі очі...

Я запрошую на побачення вас,
Щоб удвох золоту осінь зустріти!
Золотий час стелить жовтий лист для нас,
І до ніг килим щастя зоре квіти...

Зійшла ясно зірка в надвечір'я,
Запалила на двох свічу святкову,
Прийшла рання осінь на подвір'я,
І благословить долю на Покрову.

Дозвольте вас запросити на вальс!
Закружляємо, як лебеді білі!
Хай за вікном дощ не лякає вас!
Ми розпалимо камін в заметілі!

Поділитись сторінкою: