| |
Серце вже не раз падало на тротуари,
Вже не раз об нього витирали ноги.
Його збивали водії, що не ввімкнули фари,
І покидали ледь живим прямо серед дороги...
Приспів:
А серце стукає, стукає,
Стукає, стукає в двері тобі!
Тобі, а не іншим!
Впусти його швидше!
Серце стукає, стукає,
Стукає, стукає в двері тобі!
Впусти! Впусти!
Коли її серце приходить до тебе,
Серце приходить із миром.
Не треба йому твого матеріального жиру,
Серце лиш хоче, щоб ти любив щиро!
Її серцю від тебе не треба багато:
Затишок, прихисток, спокій.
Протилежності мали майже всі дівчата,
Хлопці траплялись жорстокі.
Але ти не такий,
Навіть, якшо колись був слабким,
Навіть, якшо колись був дурним,
Навіть, якшо колись був таким,
Що не цінував, бо не звик і вчинки робив
Гниліші, ніж просто не "ок",
Себе зневажав і ненавидів всіх,
Посадив сам себе у підвал під замок.
Для чого все було - не ясно?..
Щоб ти не сидів там нещасний!
Життя нас навчить, що не черствіє серце,
Доки любов там у ньому не згасне!
Серце з любов'ю є всюдисуще,
І під землею, і де небокрай
Знову приходить до тебе й дарує себе,
Цього разу йому відчиняй!
Приспів.
Коли його серце приходить до тебе,
Серце приходить покірним,
Можеш навіть не гадати: Чи любить не любить
І не сумніватись! Його серце обрало тебе,
Значить для нього скінчились історії ліві,
Значить забуті дороги і номери стерті.
Ті, хто колись були хтиві, відчиняємо швидше.
Там, де він був, там затягнулась зима,
Добре, коли є сніжок на свята,
Але топиться сніг і тих свят вже нема...
Тільки ранкова незручність,
Тільки ранкове похмілля,
Замість правдивості штучність,
Замість вогню лиш вугілля.
До тебе приходили різні серця
Та деякі з них були закам'янілі,
З якимись хотіла іти до кінця,
Та вони ще з початку були пустотілі.
І ти змарнувала не рік і не два,
Часом тобі так здається,
Часом закритися хочеш, але дарма,
Ось, вже нове серце до тебе рветься!
Приспів.
Серце стукає, стукає,
Стукає, стукає!
Серце стукає, стукає,
Стукає, стукає! Поділитись сторінкою: 
| |
