Сивий музикант

У підземнім переході 
Вечорами при народі
Грає сивий і самотній музикант
Плачуть струни на гітарі, 
Трохи грошей у футлярі – 
Ось і вся подяка за його талант.

Був і він в зеніті слави
І йому кричали "Браво!"
І на сцену квіти кидали жінки.
А гітара ревнувала
І його не відпускала,
Притулившись до гарячої щоки.

Приспів:
Грай музику свою
Сивий музикант     | (2)
Ти в рідному краю
Наче емігрант.
Грай про свою печаль,
Про свої жалі      | (2)
Грай, людям додавай
Щастя на землі.

Все змішалось в ріднім домі
Як у грішному содомі.
І не знати – це початок чи кінець?
Призабуті давні п'єси – 
Серенади, полонези.
Іншу музику диктує гаманець.

Вже втомились пальці білі.
Де ви, давні друзі милі?
Хто в могилі, а хто просто "за бугром".
Та маестро вірить свято:
Якщо він не стане грати – 
То усе це не закінчиться добром.

Приспів.