Віражі долі

Простелилась дорога мого життя,
Постелилась крутими віражами.
За поворотом знову поворот,
А що там дальше, то у тумані...

Пролягала дорога юності моя
Стежкою між квітучими полями,
Біля річки, що тихо води несла
Поміж вересовими берегами...

Та усе крутішою дорога моя стає
І важче по ній мені уже ступати,
Та по серпанку вгору прямую я,
Щоб на самій вершині постояти...

За поворотом чекає поворот,
Вперто шлях долаю до вершини.
Не маю часу оглянутися назад,
Бо дорогі життя кожні хвилини!..

Стелиться дорога моя в гори,
Вгору іде крутими віражами.
За поворотом чекає поворот,
А що там дальше, то у тумані...

Поділитись сторінкою: