На головну сторінку

Вже сонце низенько сідає надвечір


Слова: Марія ЧайківчанкаМузика:
До мого пісенника: 1 2 3

 
Вже сонце низенько сідає надвечір,
Ховає проміння пелюстку чарівну,
Накинь, мила, ніжний шалик на плечі!
Кольору неба парчеву нитку золоту.

Як зоря зійде, підемо в зелений гай,
Там соловейко про кохання співає пісні,
До півночі будемо дивитись у небокрай,
Де квітне зорями наша весна - літа молоді.

Посидимо у надвечір'я там, під вербою,
Вона довгі віти - свої коси - купає в ставку,
Там явір на скрипці виграє над водою,
І закружляєм, як лебеді кохання, у танку.

Вечірнє небо розлилося багрянцем...
Подивись, кохана, як сяють зорі ясні...
У запашних травах запахло рум'янцем,
І на долоні літа згасають серпневі дні...

Послухай, як у тиші водиця хлюпоче...
Відзеркалює місяця на човнику зоря,
Не спиться закоханим, їх серце тріпоче -
І тримає у полоні зоряна ніч осяйна!..
Поділитись сторінкою:
 
  ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІСНЮ
[cховати]

Ключові слова: Вже сонце низенько сідає надвечір, Марія Чайківчанка
Джерело: авторське подання

Пісню ввів(-ла): ЧАЙКІВЧАНКА  14.06.2018
Відредаґовано: 14.06.2018
Переглядів: 28
  ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ
[cховати]
Підбірки пісень:
Пісні про кохання, ліричні
  ВАША ДУМКА ТА ПОБАЖАННЯ
[cховати]
 
  ВИПРАВЛЕННЯ ТА ДОПОВНЕННЯ     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]
  Адреса цієї сторінки: http://www.pisni.org.ua/songs/5362601.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ