На головну сторінку

Чи Дома Дома Старший Братику

Колядка стародавня: Різдво Світа – Свят-Вечір

Українська народна пісня
До мого пісенника: 1 2 3

 
Чи Дома Дома Старший Братику 

Приспів: 
    Дай Боже. 

Ой ми видимо що Братик Дома 
Сидить Він собі та на Край Стола 
Та на Край Стола п'є Пива-Меди 
Крає Калачі з Ярої Пшениці 
П'є з того Стола Зелене Вино 

Дай Тобі Боже Щастя-Здоров'я  

В Нашого Брата Тернові Двори 
Тернові Двори Тисові Столи 

Прийшли до Брата раз у Рік Гості  
Брата пужати Брата питати 
Чи хочеш Брате Христа прийняти
Чи хочеш Брате на Бога дати 

Старший Братику виходи з Хати 
Виходи з Хати пускай до Хати 
Бо Сонце низько а Вечір близько 
Короткий Кожух із Поясами 
Пустіть до Хати Сус Христос з нами
Поділитись сторінкою: FB
 
  ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІСНЮ
[cховати]

Ключові слова: Народні пісні, Обрядові пісні, Колядки, Щедрівки, Стародавні колядки та щедрівки (дохристиянські), Чи Дома Дома Старший Братику, Колядка стародавня: Різдво Світа – Свят-Вечір
Джерело: Староукраїнські релігійні роздуми про Бога © Видавництво "Павутинонька", Нью Йорк – Львів – Київ – Харків – Москва, 2004

Примітки:


Колядка стародавня: Українське Різдво Світа.

Буде в Тебе Господь на Вечері.


Жертви для Бога як реліґійний ідеал.

В Українських Різдвяних віруваннях виступає виразно шанування Найвищого Єства. Це Найвище Єство уявляється народові в троякій ідеї, відповідно до культурно-історичних наверствовань, що зложилися на Староукраїнське Свято Різдва:


  • шанування Найвищого Єства, загально прочутого, без його визначення;
  • шанування Найвищого Єства в Небесній Трійці (Місяць, Сонце і Дощик; Місяць, Сонце і Господь) — і шанування Найвищого Єства в Астральній Трійці;
  • шанування Найвищого Єства, затемнене ідеями шанування Прадіда як народного Предка-культуроносця. Це шанування Прадіда перенесено або на шанування Астральної Прарідні, або на Місячне шанування Прадіда, або розвивається в чисте шанування Місячне з затраченням первісної реліґійної ідеї.

Першій ідеї Найвищого Єства віддає нарід пріміціяльні жертви первісних (культурно) плодів земних: зерна, — пшениці, проса, бобу..., всякого збіжжя в первіснім, неперетворенім виді, — та садовини (овочів).

Другій ідеї належать первісні жертви хліба, який є плодом пізнішої господарської доби, а своєю подобою нагадує Астральні Світила.

Третій прояв шанування не є зв'язаний з ніякими жертвами.

Цим реліґійним шануванням у збірнім вислові, трьома цими відмінами ріжняться Українці від усіх окружаючих їх племен, слав'янських і чужих.

Ціла оця Різдвяна реліґійна ідеольоґія відбивається, як в дзеркалі, в Колядках і Щедрівках — і що, чого не домовляють Різдвяні обряди, чого не висказує словами Українська рідня, це дзвенить піснею в душі народу. Для того аж при основнім розгляді Колядок і Щедрівок буде можна цю душу народу краще спізнати.

Українські первісні жертви "на Боже" та інші. Ідея первісних жертв є загально прийнятою і удержуваною Українським народом. І досі лучаться часто з Українськими християнськими обрядами жертви, так звані, "на Боже" (може значити і — на, бери Боже): первенців худоби або овець, перших звоїв полотна (власного виробу) ... . Сюди належать загально поширені народні жертви хлібні, що-осени, як первісні подячні дари-жертви з осінніх зборів збіжжя. Нарід не покушає "нового хліба", — з нового зерна, — поки не принесе жертви хлібної до церкви (звичайно, на поминку за померлих).

До жертв первісних належать Віночки або Китиці з перших цвітів, приношені до церкви на освячення у визначніші літні й осінні Свята; так само Віночки, пускані на воду в народне Свято Івана Купала. Мотив пожертвування Віночків і пускання їх на воду в день Івана Купала є подвійний — це жертва цих перших рослин і цвітів, якими так тішиться і кожна людина і худібка серед літа — і це шанування животворної Води, без якої тої буйности і краси рослин не було б.

Українська ідея в паленні вогнів на Івана Купала лежить правдоподібно в спаленні на жертву Богові перших пожитків літньої природи та в запобіганні Божої ласки і помочи на час грядучих жнив.

Такою ж первісною жертвою є обжинковий Вінець, несений на голові найліпшою жалею, серед обрядових обжинкових пісень; дарма що з цим первісним обрядом злучилося пізніше шанування Прадіда та Місяця.

І розпочинаючи сійбу восени, кидає Український сівач першу жменю насіння в чотири напрями світа, на землю, як жертву для Бога. Зовсім у цей сам спосіб кидають рільники архаїчного гамітського племени Кунама перші плоди своєї господарки, зерно дурра (durra), по землі як жертву подячну Богові.

(За працею: о. Ксенофонт Сосенко. "Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.)

Читати листки з приводу цієї Пісні:

Стежки до інших листків про Українські традиції.

Пісню додано:  28.01.2006
Відредаґовано: 25.02.2010
Переглядів: 2009

  ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ
[cховати]
  ЗАПИСИ, MP3, НОТИ (1) Скачати безкоштовно :)

Дізнатися більше
ВмістФорматОписРозмір, кб#
 MIDI Награш (mid)
Джерело: http://gomin.uazone.net/song.php?song=206
додано: 29.01.2006
1374
  Увійдіть як зареєстрований користувач, щоб прослухати.


Увага! Всі матеріали можна скачати безплатно виключно з ознайомчою метою для приватного використання! При додаванні файлів зважайте на авторські права! Щоб мати змогу додавати файли, у Вашому бровзері має бути дозволений JavaScript та відкривання нових вікон!

  ВІДЕОЗАПИСИ, КЛІПИ

На жаль, до цієї пісні поки що немає жодного кліпа :(

  ВИПРАВЛЕННЯ ТА ДОПОВНЕННЯ     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]

  Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/songs/535003.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB