Бурштин

Давним уже давно, росте у нас це зло,
Про нього всі говорять і мєчтають.
Раніше оце зло, лежало і було,
Біля грудки у бабусі в старій хаті.
Вона ходила в ліс, грибочки позбирать,
Як було місце в кошельку, бурштину добирать.
Бурштин це є смола, недуже і тяжка,
Не важко було нести, щоб зимою не замерзти.

Приспів:
А ми багатими стать рішили,
Потратимо ми всю нашу силу.
Ми знаєм міста, де багатство наше,
Воно чекає, воно чекає.
А ми у руки візьмемо лопати,
І підемо ми туди копати
Ми станемо дуже-дуже багаті,
Природа нас кличе взять лопати.

Рішили ми опять бурштину накопать,
Продать його дорожче, щоб дорогу полатать.
А ще треба зробить, лісочок посадить,
Щоб ми були багаті, грибочки позбирать.

Приспів.

Ой, тоже-тоже-тоже, нащо це схоже-схоже,
Нам грабувати себе негоже.
А що ж і ще робити, щоб нам хоч як прожити,
Виходить самі правителі.

Приспів.

Поділитись сторінкою: