Її вуста

Не згадуй більше –
Мабуть, Бог цього хотів.
Чому й навіщо?
Тільки він і зрозумів.
Кохання дотик –
Справді був він чи не був.
Любові вогник –
Спалахнув і промайнув,
Спалахнув і промайнув.

Приспів:
Її вуста –
Як спіла вишня,
Як гарна пісня,
Яку хтось
Ненавмисно
Обірвав.
Її любов –
Немов намисто,
Яке хтось
Ненавмисно
Розірвав.
Її кохання,
І сподівання,
Її відчуття
Підуть в небуття,
Підуть в небуття.
А роки, а роки –
Як море глибокі.

У чому винна? –
Боже милий, розкажи.
І трохи дивно
Придивилась до душі.
Кохання дотик –
Справді був він чи не був.
Любові вогник –
Спалахнув і промайнув,
Спалахнув і промайнув.

Приспів.

Кого шукала? –
Боже милий, покажи.
Сама не знала:
Чого хотіла у душі?
Кохання дотик –
Справді був він чи не був.
Любові вогник –
Спалахнув і промайнув,
Спалахнув і промайнув.

Приспів.

Сьогодні підуть |
В небуття...    | (2)

Поділитись сторінкою: