| |
Журавель курличе,
Журавлиху кличе:
— Журавлихо-мати,
Час нам відлітати.
Кру-кру-кру-кру,
Час нам відлітати.
Розгойдалось море,
Котить сині гори.
В небі клин за клином
Лине в даль невпинно.
Кру-кру-кру-кру,
Лине в даль невпинно.
Чути, журавлиха
Промовляє стиха:
— Ой журавлю милий,
Більш не маю сили...
Кру-кру-кру-кру,
Більш не маю сили.
— Сядь мені на крила,
Бачиш острів, мила,
Там усі спочинем,
Потім знов полинем.
Кру-кру-кру-кру,
Потім знов полинем.
— Ой не треба, друже,
Краще тут помру вже,
Щоб мені був видний
Завжди берег рідний.
Кру-кру-кру-кру,
Завжди берег рідний. | |
