Ой, та й ішов Василечко

Ой, та й ішов Василечко
Сім рік на війну.     | (2)

Лишив свою Ганусину
На матір рідну.       | (2)

Казав її напувати
Медом та й вином.     | (2)

Казав її застеляти
Постіль шовкову.      | (2)

Вона її застеляла
Постіль тернову.      | (2)

Вона її напувала
Напоєм полину.        | (2)

Та й вернувся Василечко
Сім рік із війни.     | (2)

Вийди, вийди, Ганусино,
Ворота втвори.        | (2)

Ой, не вийшла Ганусина,
Вийшла братова.       | (2)

Тікай, тікай, Василечку,
Ганусі нема.          | (2)

А ще вчора із вечора
Здорова була.         | (2)

На опівніч Ганусина
Захорувала.           | (2)

А на ранок Ганусина
Життя скінчила.       | (2)

Пішов, пішов Василечко,
Де Гануся спала.      | (2)

Прип'яв коня до явора,
А сам впав на могилу. | (2)

Дозволь, дозволь, Ганусино,
Знайти другу милу.    | (2)

Тікай, тікай, Василику,
Най я собі сплю.      | (2)

Твоя мати – чарівниця
Зчарує другу.         | (2)

Поділитись сторінкою: