Наталі

Ти снишся мені до світанку,
А потім зникаєш в імлі...
І перший промінчик
Рожевого ранку
Малює ім'я: Наталі...

Наталочка, Ната, Натуся... -
Крещендо у жилах вистукує кров.
Собі я признатись
І хочу, й боюся –
Ілюзія це, чи любов?..

Літа мої осінь приспала,
Зима на виски напорошує сніг.
Якби ти, лебідонько, знала,
Як солодко й боляче зараз мені!..

Наталочка, Ната, Наталя –
Ти навіть не літо – весна!
В найкращім у світі,
В концертному залі –
У серці людському - твій голос луна!

Усе, що літа відібрали,
Пускаю у світ без жалю...
Наталочко, Нато, Наталю,
Кохаю... Страждаю...
Люблю!

Поділитись сторінкою: