Стоїть козак на чорній кручі

Стоїть козак на чорній кручі,
В задумі буйна голова,
Рядом дівчина чорнобрива,
В неї розплетена коса.

Повіяв вітер, вітер буйний,
Зайшлося серце від жалю,
Бо козак їде на чужбину,
Лишає дівчину одну.

Ой, куда їдеш-від'їджаєш,
Нещасная доленько моя,
На кого мене покидаєш,
Для кого чорная коса?

Ой, Галю, серце рибко моя,
Я їду в дальнії края
Та за Вкраїну нашу рідну
Ладнаю шаблю і коня.

Поділитись сторінкою: