Нащо мені женитися?

Понад Дніпром яр і кручі,
Темний ліс дрімає,
Їде, їде козаченько
Й думоньку думає:

Нащо мені женитися?
Нащо мені братись?
Будуть з мене, молодого, |
Козаки сміятись.         | (2)

― Оженився, ― вони скажуть,
Голодний і голий,
Занапастив, нерозумний,  |
Молодую волю.            | (2)

Воно й правда. Що ж діяти?
Навчіть мене, люде.
Іти хіба до вас в найми? |
Чи до ладу буде?         | (2)

Не піду я волів пасти
Пасти, заганяти;
Не піду я в чужу хату    |
Тещі догоджати.          | (2)

А буду я красуватись
В червонім жупані
На конику вороному       |
Перед козаками!          | (2)

Найду собі чорнобриву
В степу при долині —
Та й буду орати ниву    |
На своїй Вкраїні!       | (3)

Поділитись сторінкою: