Дон Хуан

Туман яром, долиною,
На болоті під луною страшно...
Циган ходить, циган бродить
Собі місця не знаходить, марить...
Хтось в тумані заблудився,
Кажуть люди: причаївся тихо
Дон Хуан, людина-циган, -
Молоде дівча зазнає лиха...

Туман яром, долиною,
Дон Хуан літа за мною хтивий...
Натерпілась, як дивилась -
Він такий страшний, кудлатий, сивий...
Якби мала я бамбіно,
Назвала б його Урбіно Матус.
Чиї груди пестять зараз
Твої руки, о, Бандерас Діяблос?

Дон Хуан, собака дика,
Спростував надії всі дівочі...
Дон Хуан, собака хтива,
Не дививсь в сирітські карі очі...
Незалежною була я,
Як могла, кохала кого хтіла.
Не втримав ти моє серце,
Я клянусь: не втримаєш і тіла!
Шикарне тіло моє...

Поділитись сторінкою: