| |
"Люблю" – сказала тобі, як в останній раз,
"Люблю, люблю" – прошепотів, прошепотів.
Але я втечу туди, де цвітуть сади,
Маю спокій де.
Ти мене знайдеш завжди лише там,
Де океан гуде.
Приспів:
Полуднева спека, синя даль,
Довге літо на березі втіх.
Прохолоди нема ніде, на жаль.
Лід, як марево, тінь, як міф.
Зупиняється час на день, на вік,
Там, де в спокою ждуть тебе.
Острови, під безоднею небес,
Самотні острови.
Втома світ обійма, і гойдає світ.
Лиш там нарешті наодинці я сама.
Марних буднів вже нема,
Спогадів нема і спокус твоїх.
Я на мить ніде, все йде, як іде,
Де океан гуде.
Приспів.
Марних буднів вже нема,
Спогадів нема і спокус твоїх.
Я на мить ніде, все йде, як іде,
Де океан гуде.
Бридж:
Я на тих островах, у затоках сповідань,
У лагунах снів, де так хороше мені.
Приспів. | |
