| |
Стежками батьків я іду на Балкани,
Де в кожній стежині легенда живе.
Ніколи в років глибині не розтане
Та пам’ять, що вічним звучанням зове.
Приспів:
Колом, колом, колом
Спогади ідуть, —
Партизанська доле,
Партизанська путь!
Ватри не згасають,
Ватри на горі,
Полум’я палає
В крилах прапорів.
В коло, в коло, в коло!
Сплетемо обійми.
Нашій мирній долі
На сторожі стіймо!
Батьків наших друзі мене зустрічають,
Їх діти й онуки стрічають мене,
Невже в їхнім зорі я тих не пізнаю,
Хто, ніч подолавши, здружився із днем?
Приспів.
Вслухаюсь у пісню балканську дзвінку я,
Балканської вишивки квітне мотив, —
І ніби мене Україна чарує
Своєї краси осіянням ясним.
Приспів. | |
