| |
Ви душу виливаєте мені,
Вливаєте в зіниці світ казковий.
Та щастя пролітає на коні,
Розсипавши на коси цвіт бузковий.
Ви душу виливаєте мені,
Вливаєте солодкий хміль вустами.
Сльозина загасила всі вогні,
В очах, які хмеліють перед Вами.
Приспів (2):
І не клич, і не плач,
Голуби у садах не купаються білих.
Той щасливий, хто Вас не любив,
Той нещасний, кого Ви любили.
Ви душу виливаєте мені,
Вливаєте у ніч сльозу пекучу.
У серці замовкають всі пісні,
І я мовчу, і Вас мовчання мучить.
Ви душу виливаєте мені,
Вливаєте солодкий хміль вустами,
Сльозина загасила всі вогні,
В очах, які хмеліють перед Вами.
Приспів. (2)
Той щасливий, хто Вас не любив,
Той нещасний, кого Ви любили. | |
