В цієї жінки...

В цієї жінки схований надлом
За іронічним усміхом очей,
Її птах щастя манить ще крилом,
Та не обдурить лестощів єлей...
В цієї жінки розлилась печаль,
Слова біжать, як повінь весняна,
Такі веселі та гірчить мигдаль,
Й бентежить пісня душу до п'яна,
Й бентежить пісня душу до п'яна...

В цієї жінки серце із тривог,
Їх у житті завжди чомусь по вінця,
Таланту їй відсипав щедро Бог,
Їй не потрібна у руках синиця...
Ця жінка вся із тонких павутин,
Які живуть відлунням у струні,
І є у неї тисяча причин,
Співати знову всі свої пісні,
Співати знову всі свої пісні...

Поділитись сторінкою: