| |
Приспів:
А дощ на вікнах малює,
Та згадую я про твої поцілунки...
Вся справа в тім, що дощ не ризикує,
А я боюсь, що загубив тебе...
Я неможливо сумую...
Я дуже хворий, і я майже вмираю...
А десь є ти, і ні про що ти не знаєш,
І я боюсь, що загубив тебе...
Дощ цей за вікном не стих, і стоїть туман,
Але час ніжно застиг, сльози по губах...
Весь цей світ, що я для тебе тут вигадав,
Вже не треба - і це моя вина...
Наче кораблі, а, може, вата,
Хмари вдалині, через них я падав..
Промінь надії, промінь світла...
Я стану тінню, якої не видно...
Сховалось сонце за грозою,
Ці хмари солодкі, як твій сон...
Сильно сумую, бо не разом,
До нитки промокли без парасоль...
Приспів.
Ми втратили крила, все здається пустим...
І я, наче безсилий, так хотів прорости
В тих холодних безкровних одиноких серцях
Нашу квітку надії, що постійно в сльозах...
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
