Дві Душі

Як прикро що у наших душах
Любов прокинулась в різний час...
Твоя світилась у всіх на очах,
Лише я не бачив, що це все для нас...
Як довго світяться зірки,
О, так світилася і ти!..
Все своє сяйво віддавала,
Зомліла вірная, розтала...

Приспів:
Розійшлося дві Душі
Та не лише у цім житті...
Життя проходить, замовкає,
Та свій Відбиток залишає...

Я вкотре прокричу: Зачекай!
Вчорашній день, то був не наш Рай.
Схопить за руку й пронести
По Світу, де повинна буть і ти...
Слова не бачать почуттів,
Не знають втіхи, ані горя,
Мовчу і я, кричить Душа
Все те, що мала б знать Твоя...

Приспів.

Невже твоя Душа не з моєю?..
Невже не пізнаю Любові з твоєю?..
Не знаю слів, щоб донести
Печалі Світ в якому ми...
Ти більш не будеш тією що колись,
Прийшла розлука за Душею однією...
Пробач за все й за те, що не впізнав,
О, ту Любов, що майже Вік чекав!..

Приспів.

Поділитись сторінкою: