Де ви, мої подруги

Де ви, мої подруги?
Вас так було багато.
Я уже всіх не згадаю,
Всі ви були, наче свято...

Ніжки і цицьки, і дупки,
Розкуті, а часом - монашки.
Люди, Анжели, Ірини,
Олі, Альони, Наташки...

Може не всіх я виграв,
Всяке в житті бувало.
Може тебе я покинув,
Або мене ти послала...

Де ви тепер рідненькі,
Де ваша зваба дівоча?
Може і з вас хтось так само
Дізнатись про мене захоче?..

О, я тепер жонатий,
Облишив діла молодечі...
Напевно, ви посміхнулись...
Даремно ви так, до речі...

Поділитись сторінкою: