Фантазер

Посипався сніг на веселі хатки,
Хмаринку порізав на білі шматки,
І думає сонце, сховатись куди?
Тепер доведеться світити завжди!
А я розігнався і сонце дістав,
На променях теплих гойдатися став,
А мама сміється: Який фантазер!
На вигадках різні ти - завжди призер!

Приспів:
Я зроблю уміло із мухи слона,
Та в цьому, повірте, не моя вина!
Фантазій без ліку немає кінця,
Бо ж повняться ними дитячі серця!
Бо ж повняться ними дитячі серця!

А дощик у шибку постукав і зник,
Напевно поцупив його чарівник,
Сховав у великий великий мішок,
Додому пішов і поклав на дашок.
Мішок розв'язався, і ціла ріка
Умить покотилася з цього дашка.
А мама сміється: Немає чудес,
Повернеться дощик водою з небес!

Приспів.

Поділитись сторінкою: