Хлопець з волоссям кольору льону

В пустелі сизих вечорів,
в полях безкрайніх проти неба
о, скільки слів і скільки снів
мені наснилося про тебе! 
Не знаю, хто ти, де живеш,
кого милуєш і голубиш.
А знаю – ти чекаєш теж,
тривожно вгадуєш і любиш.

Хлопець з волоссям кольору льону

І я прийду в життя твоє.
Тебе, незнаного, впізнаю,
як син вигнанця впізнає
прикмети батьківського краю. 

Хлопець з волоссям кольору льону

Я ради цього ладна жить.
Всі чекають, проходять мимо,
Аби в повторах не згубить
одне, своє неповториме.