Нічийний пес

Життя невпинно тулить день до дня...
Жило-було маленьке цуценя.
В кімнаті килимок, а влітку — дача,
Навік, здавалось, радощі собачі.
Життя іде — то віковий процес,
Із цуценяти виріс гарний пес.
Помер хазяїн, речі розтягнули,
Дім розвалився, а про пса забули...

Приспів:
Шумить прогрес моторами авто...
Нічийний пес, собачий "пан Ніхто"...
Туману прес притис облізлу спину,
Нічийний пес - бездомний друг людини...

За літом знов листочки золоті,
Не все гаразд в собачому житті.
Від злих людей рятують довгі ноги,
І сниться килимок біля порогу...
І сни...
Мале хлоп'я росте, як молочай,
А мама з татом п'ють щодня не чай...
Життя складає день до дня невпинно,
На сходах гріє пес малу людину...

Приспів.

Поділитись сторінкою: