Сумна шляхова

Ой, злетілись думи-думи,
Голівоньці тяжко.
Через плечі торба суму,
Серденько, мов пташка.
Їздив прадід мій із сіллю —
Сиві воли цугом.
Хоч збирайся, та в неділю -
Самому – за цукром...
На кордоні попрошуся:
- Маю документи!
Пустіть, хлопці, повернуся!
Привезу презенти!
Як приїхав на чужину -
Очі ж мої, очі!
Та хіба за копійчину
Купиш все, що хочеш?

Приспів:
Як то сталось, чумацькі онуки?
Тільки й маєм, що пісню та руки?
Ой, розв'яжем думнії суми,
Розлетяться сумнії думи...

З горя плачу та й співаю –
Обступили тісно...
- Співай, кажуть, скільки знаєш,
Все дамо за пісню!
Наспівав "з горою воза" –
Вже такий багатий!
Через місяць діти просять:
- Знову їдь співати!

Приспів.

Ой, Вкраїно, Ненько рідна,
Де ж мені податись?
Може годі животіти,
Та за розум братись?

Приспів.

Поділитись сторінкою: