| |
Народився з деревинки в баби й діда хлопчик,
Довго так вони його чекали.
І ім'я йому дали́ не Петрик і не Ромчик,
А, чомусь, Телесиком назвали.
Я цю казочку не буду вам розповідати,
Ми її і так чудово знаємо,
Бо багато разів чули і від мами й тата,
Просто ми про неї заспіваємо.
Тож ця казка не про котика, чи песика,
А про хлопчика - Івасика Телесика.
Приспів:
Плаває Телесик, річенькою плаває
В золотому човнику зі срібним веслом,
Він для баби з дідом рибку в річці лапає,
Виростає чемним сином, справжнім козаком!
Виростає син їх справжнім козаком!
Приноси́ла баба їсти хлопчику щоднини,
Кликала: Приплинь, приплинь до бережка...
Підслухала зла зміючка і в лиху годину
Викрала Івасика Телесика.
Притягла його додому та й хотіла зжерти,
Вже й гостей понаскликала, аж тоді
Від страшної тої долі, від лютої смерті
Врятували хлопця гуси-лебеді:
Взя́ла його на крилята біла гусочка
Та й віднесла до дідуся й до бабусечки.
Приспів.
А тим часом пиріжечків напекла бабуся:
На, дідусю, пиріжок, а цей - мені...
Коли раптом під віконцем голосок почувся,
Голосок Телесика: А мені?!?
Стали жити поживати, як то казка мовить,
Гусочка біленька з ними теж жила,
А Івасик, а Телесик далі рибку ловить,
А Зміючка з тої злості тріснула.
Зло і кривда на цім світі жить не може,
А добро і правда завжди переможе!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
