Не дивуйся, гарний світу, що так сумно я жию

Не дивуйся, гарний світу,
Що так сумно я жию,
Хоч молоді літа маю,         |
Веселости не маю.            | (2)

Хоть весела я здаюся,
На серденьку вся туга,
Ще з дитинства я думаю,      |
Мого щастя десь нема...      | (2)

Нема щастя та й не буде,
А хто ж мені раду дасть,
Кожний урве серця мого,      |
Та й ще більше жалю дасть... | (2)

Кожна пташка пару має
Та й у лісі звірина,
Лиш я бідна, нещаслива,      |
Мої пари десь нема...        | (2)

Кожна пташка пару має
Та й той хробак, що в землі,
Лиш я бідна, нещаслива,      |
Проплакую свої дни...        | (2)

Поділитись сторінкою: