Від холоду

Після зустрічей з тобою
Хочу слухати Моцарта,
Я блукав у лісі і зустрів
Там німф, що шукали музику.
Я ховав її під ковдрами
Відвертості і гордості,
У кронах дерев, що безнадійно
Осипаються від дотику...

Від дотику... Від дотику...
Від дотику... Від дотику...

В калейдоскопах із брудних
Дзеркал нема на що дивитися,
Ці картинки із історії
Вже бачив у підручниках.
Навіщо хитрістю отруювати
Всі пориви ніжності?..
На пелюстках троянд, що так
Слухняно осипаються від дотику...

Від дотику... Від дотику...
Від дотику... Від дотику...

В тому лісі мені всі
Пропонували залишитися,
Там грає саксофон і їхні рухи
Так схожі на політ птахів,
Та після зустрічей з тобою
Так хочу слухати Моцарта,
І твої обійми ніколи
Не слабшають від холоду!..

Від холоду... Від холоду...
Від холоду... Від холоду...

Поділитись сторінкою: