Мене мати й породила в коморі на мості

Мене мати й породила
В коморі на мості,
То ми дала чорні очі
Кліпати на хлопці.

Мене мати породила
В неділю, неділю,
То ми дала лиху долю,
Де ся з нев задію.

Мене мати й породила,
Й вотець рубав дрова,
Всі ся хлопці йшли дивити
Чи я чорнобрива.

Ой, в мене тонкі губки,
Тоненькі, тоненькі,
Мати медом намастила,
Ще били маленькі.

Мати медом намастила
Та й забила стерти,
Щоби били солодойкі
До самої смерти.

Мене мати й породила,
Намастила медом,
То мене би хлопці найшли
Під студеним ледом.

Поділитись сторінкою: