Поклик

Війнами затьмарена Земля,
Тортурами знівечена.
При такому ставленні вона,
Мабуть, на смерть приречена.
Та коли почую спів птахів,
Чистий, мов роса прозора, рання,
Це вони благають: "Збережіть,
Ви, Землю рідну від знущання!"

Приспів:
Бо ця Земля – для всіх одна,
Тож схаменіться, люди,
І збережіть нащадкам всім,
Бо другої не буде!

І вступивши в двадцять перший вік,
Надію я плекаю -
Зберегти багатства всі Земні
Я людство закликаю!
Щоб вона цвіла, мов райський сад,
І моря й річки були б прозорі,
Щоб у небі мирному усім
Спокійно мерехтіли зорі.

Приспів.

І вона відплатить вдячно нам -
Всі скарби подарує,
Чистою водою напоїть
І щедро нагодує.
Тож почуйте, люди добрі всі,
Більшого покликання немає -
Ми повинні Землю зберегти,
Вона цього від нас чекає.

Приспів.

Поділитись сторінкою: