СМС-повідомлення зі Слов'янська

Бачу сон... Ромашкове поле...
У ромашках – квіткою ти,
А у нас тут поле бою,
А у нас тут блок-пости...

Слова - візерунки долі,
Слід хреста на моїм плечі,
Три самотні зозулі в полі
Кують не роки, а мечі...

Ті мечі, що кують зозулі,
Значать долю мою навхрест,
Нащо тіло – ловити кулі,
Нащо вмер – щоб знову воскрес.

Ніч ввійшла крізь броню в БТРі,
Ніч гірка, як причастне вино,
Ніч розлилась, як кров на папері,
Але в кожної ночі є дно.

Всесвіт цей народжений риком,
Щоб піднятись – мусиш впасти,
Ангели плачуть тихо,
Щоб його не проклясти.

Наш блок-пост чимось схожий на церкву,
А окоп, – мабуть, на вівтар,
"Хочу сина твого у жертву" -
Знову просить Старий Вівчар...

Поділитись сторінкою: