Конвалії

Ой, дзвіночки лісові,
Пелюстки біленькі.
У смарагдовій траві
Ви такі гарненькі!
Я дивуюся красі
Квіток чепурненьких,
Квітів, вмитих у росі,
Дзвоників маленьких.

А навколо ліс буя,
Глиця зеленіє,
І ліщина молода
Чар-краси воліє.
І конвалії рясні
Просяться у руки,
Як чарують запашні
На сердечні муки.

Звуки й пахощі лісні
Квіти дарували,
А дзвіночки весняні
До душі припали.
Позабути запашні
Квіти неможливо
І дзвіночки весняні
Ніжні і вродливі.

Поділитись сторінкою: